В наш час комп’ютер став членом сім’ї. Навіть в родинах, де невеликий достаток, намагаються його купити будь-яким способом. Куди ж ми без цієї «чудо-техніки» — і для роботи, і для спілкування, і для навчання, і фільми переглянути, одним словом — « універсальна машина». Подарувавши дитині комп’ютер, багато батьків спочатку радіють, що дитина сидить вдома під наглядом, не заводить друзів в «поганих» компаніях, всі умови для навчання, Інтернет цілодобово. Але це швидко закінчується. Батьки поринають в свої клопоти, перестають контролювати дитину, яка все більше часу проводить за комп’ютерними іграми. Дитина поринає у світ, де вона потрібна, важлива, де немає заборон і обов’язків. І дуже пізно батьки починають бити на сполох, тоді коли дитина вже є залежним ігроманом: ні з ким не спілкується, нічим не цікавиться, проявляє агресію, стає дратівливим та замкненим, переноситься у віртуальний світ та проектує на справжнє життя, вигадує про себе легенду, іноді проявляється роздвоєння особистості, перестає слухатися батьків, знижується успішність в школі, з’являється невпевненість в собі.
Чинники комп’ютерної залежності
Фахівці виокремлюють такі чинники виникнення в дитини комп’ютерної залежності:
- відсутність контролю з боку батьків;
- невміння дитини самостійно грати, організовувати свою гру;
- дефіцит спілкування в сім’ї, за якого дитина прагне надолужити його, тож і компенсує спілкування з близькими людьми взаємодією з комп’ютером;
- незмінність стилю спілкування батьків через неусвідомлення ними процесу дорослішання дитини;
- відсутність особистого простору, де дитина почувалася б господарем;
- низька самооцінка та невпевненість у своїх силах, залежність від думки оточення; замкнутість;
- неприйняття дитини однолітками.
Найліпша профілактика комп’ютерної залежності – це залучення дитини до спорту чи творчості та дружня комфортна атмосфера в родині.
Прояви комп’ютерної залежності в поведінці дитини
Передусім комп’ютерна залежність змінює поведінку дитини. Про виникнення цієї залежності можуть свідчити такі поведінкові прояви:
- виникає нав’язливе бажання грати на комп’ютері;
- віддає перевагу грі на комп’ютері, обираючи між колись улюбленим заняттям і новим захопленням;
- переживає радість на межі з ейфорією в очікуванні комп’ютерної гри або під час неї;
- відривається від гри з величезним опором;
- протестує, благає, нервує, коли батьки припиняють гру;
Рекомендації для батьків щодо профілактики комп’ютерної залежності
Заохочуйте та хваліть дитину. Саме похвала — один із «чарівних ключів», що відкривають двері у внутрішній світ дитини. У комп’ютерних іграх закладено безліч заохочень, яких діти не отримують від батьків. Комп’ютер не втомлюється відзначати здібності, розум, спритність, надзвичайність дитини. Він позитивно реагує навіть на програш і помилки, у той час як дорослі нервують і картають дитину за її невдачі.
Будьте зразком для наслідування. Не порушуйте правил, які встановлюєте для дитини.
Вони мають бути однаковими для всіх членів родини. Проаналізуйте, чи не залежні ви самі від комп’ютера. Подолайте цю свою звичку — і вона ніколи не виникне у вашої дитини.

Контролюйте зайнятість дитини.
Залучайте її до занять у гуртках та секціях та виконання домашніх обов’язків. Зробіть традицією сімейне читання, грайте з дитиною в настільні ігри, пригадайте ігри зі свого дитинства та зацікавте ними дитину. Спонукайте її до ігор на свіжому повітрі.

Контролюйте роботу дитини за комп’ютером.
Важливо чітко контролювати, в які комп’ютерні ігри грає дитина, і відстежувати будь-які відхилення в її поведінці після того, як гру закінчено. Так, якщо, погравши, дитина стала дратівливою, збудженою, погано засинає, — це вказує на те, що або було перевищено час гри, або гра не підходить дитині. Віддавайте перевагу розвивальним іграм і сайтам. Обговорюйте з дитиною ігри, в які їй було б, на вашу думку, корисніше грати. Встановіть спеціальні мережеві фільтри і спеціалізоване програмне забезпечення, що дасть змогу контролювати й лімітувати взаємодію дитини з комп’ютером.

Залишити відповідь