Війна – це жах. Війна не буває доброю, це завжди погано. Війна – це біль, втрати, велике горе. Війна завжди була і буде передвісником жалоби, плачу та сподівання. Сподівання на те, що близькі, які пішли на фронт, пришлють додому якусь вісточку, що діти знову побачать батьків, матері – синів, дружини – чоловіків, хоча б на мить зможуть їх знову обійняти… Саме такі довгоочікувані обійми сьогодні відбулись у стінах нашої школи, татусь одного з наших учнів на кілька днів приїхав до родини та завітав одразу до школи, щоб швидше побачитись з сином. Ця зустріч розчулила всіх, адже що може бути сильніше батьківської любові та бажання зробити все можливе, щоб діти жили у мирній та вільній країні. Дякуємо кожному воїну та бажаємо, щоб усі вони повернулись до своїх родин! Слава ЗСУ! Слава Україні!
Залишити відповідь